географія почуттів до ілюзії
я нещодавно замислилась над тим, як ми бачимо себе у своїх снах, мріях, неважливо, яким ми самі собі уявляємо свій голос. Ми можемо дивитися зі сторони на себе(у мріях тих самих), а можемо дивитися своїми очима.
і порівняла це все з відношеннями з державою - Україною.
мабудь це щось там значить по психології етс.
але коли я дивлюсь на себе з боку я бачу себе, в чому я одягнена, яка вмене зачіска, як я себе поводжу, як я рухаюсь, які в мене емоції, тут я спостерігаю за собою. Коли я дивлюсь своїми очима я більше спостерігаю за тим, як на мене може впливати навколишнє середовище, соціум і все таке і начхати як я виглядаю, головне як я всередені почуваюсь, тут не потрібно стверджуватись...
Коли я себе відчуваю українкою мені не потрібно кричати про це, розмовляти українською мовою, на мене тільки може вплинути середовище і відношення до людини іноді здоровий глуз.
Хочеться, щоб ми відчували себе собою, а не дивились на себе з боку і думалм як ми виглядаємо, коли кричимо про те, що ми патріоти ...